Регіональний сайт міста Полтава
  
Навігація
Реклама
Новини
Пошук
Реклама
Партнерські ресурси
Готелі України Розклад автобусів Свята Скачати реферат
Штрих-коди країн Розклад літаків Іменини Каталог статей
Автомобільні номери Карта України    
Таблиця відстаней Курси валют

Полтавські новини


  Культура Національний фестиваль гончарства в Опішні відвідав міністр та закордонні гості  
  Субота, 25 Червня 2016  
Сьогодні, 25 червня, в Опішні, в рамках VIII тижня Національного гончарного здвиження, відбувається фестиваль гончарства. Організатори заходу зазначають, що його мета вже не міняється багато років – пошанування гончарської професії, популяризація гончарної спадщини країни, поширення в побуті української художньої кераміки.
Щороку фестиваль розширює свої рамки та запрошує знаних майстрів не лише з України, а з-за кордону. Так цього року ярмарковий майдан у центрі гончарної столиці приймає гостей із США, Непалу, Японії, Австралії, Молдови. Завітали й поважні вітчизняні гості – Євген Нищук, міністр міністерства культури України, Валерій Головко, голова Полтавської облдержадміністрації.

А от самих опішнян на фестивалі не так і багато ті ж, хто прийшов, відмічають, що в минулі роки людей було значно більше. Мабуть, 40 гривень за вхід для багатьох мешканців невеликого селища – забагато. Адже на такі мистецькі заходи, зазвичай, ідуть сім’ями, щоб відпочити душею, придбати сувеніри, погомоніти з друзями.

– Кожен народ ідентифікують по древніх археологічних розкопках, знаходять глечики та роками досліджують орнаменти, які були на них. Ми маємо ці орнаменти і цю традицію живою. Це не просто музей-заповідник, в якому збережені кращі роботи, це є живий організм, – з таких слів розпочав своє вітальне слово міністр культури.

Утім Євген Нищук не обмежився лише привітанням, зачепив він і проблеми, які турбують мешканців селища та й взагалі українців.

– Дуже важливо усвідомлювати, що подібні культурні Мекки – це головне обличчя кожної області. Полтавщина може гордитися столицею гончарства, що тут є ім’я Кричевського і я закликаю шановну громаду до порозуміння та усвідомлення, що це культурна столиця, партизани були по всій Україні, а Кричевський – ні. Тому я думаю, що повинна бути рішучішою і селищна рада, і люди повинні зрозуміти, що це ім’я, яке повинне бути тут, – звернувся Нищук до опішнян, маючи на увазі, очевидно скандал з перейменуванням вулиць в селищі. – Я хочу зрушити ті наболілі проблеми, які тут є, зокрема і під’їзд і дороги. Олесь (Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства, професор, доктор історичних наук, прим. авт.) приніс мені свого часу фотографії, що тут робиться взимку і навесні, що нікому тут не доплисти до цього музею-заповідника. Тому, будь ласка, звернуть увагу на дороги до всіх наших культурних надбань по всій Україні, бо це ті місця, які мають відвідувати всі українці та гості з інших держав.

Також в рамках фестивалю відбуваються Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний Всесвіт в Україні–2016», ковальський фестиваль «ВакулаФЕСТ», аукціон сучасної художньої кераміки «КераМолімп», національний конгрес «Феномен Гончарів, Гончаренків, Гончаруків, в українському культурогенезі», національний фестиваль-конкурс гончарського бодіпейнтингу, а також етнофлешмоб, етнодисктека, фотовиставка, гончарські та ковальські майстер-класи та багато іншого.

Вражає своїм різноманіттям мистецький ярмарок, де можна придбати не лише гончарні вироби зроблені в оригінальній авторській техніці, а й прицінитися до вишиванок, дерев’яних виробів, ляльок-мотанок, іграшок, прикрас із каміння, заліза та дерева; посмакувати сушкою, яку привезли аж із Рівненщини. Проте гончарі, які привезли свої тарелі, миски, глечики, куманці, макітри, свічники… скаржаться, що виторг не радує. Люди ходять, прицінюються, але купують мало.

– Кераміка визначає економічний стан країни, – переконує Сергій Спасьонов гончар з Решетилівки. – Якщо купують люди, значить гроші є, якщо ні, то… ( розводить руками). Нині купують погано, в людей немає грошей, хоча ми вже три роки не міняємо ціни.

Гончар з Решетилівки, вже не вперше представляє свою кераміку на фестивалі в Опішні. Та й взагалі, чоловік відвідав не один подібний захід за кордоном, був у Чехії, Литві, Сербії, Польщі, на Кіпрі… Каже, що нам ще треба повчитися в Заходу вмінню організовувати подібні мистецькі ярмарки.

– Там диференційовано підходять до виду мистецтва і плата за місце відрізняється в ювеліра і гончаря в декілька разів. А в нас платиш за кількість метрів, які займаєш і незалежно, що продаєш. Фірми, які займаються такими ярмарками мають базу даних всіх майстрів країни, організовано їх запрошують, – переконує майстер.

– Миски можна придбати за 20-40 гривень, глечик – за 70. Але це в мене не мальовані. З орнаментом коштуватимуть дорожче. Ціна залежить від того, настільки багатий розпис, від розміру, хоча розмір це не головне. Люди раніше краще купували, зараз економлять. З цією війною… Кажуть, що дорого, але ж і я, якщо раніше купував глазур по 20 гривень за кілограм, то в цьому році віддав 100 гривень за кілограм, – каже Микола Варвинський, гончар-живописець з Опішні.

Гончар розповідає, як вибрати саме опішнянську кераміку – варто дивитися на орнамент. Традиційні опішнянські вироби з глини мають приємний жовто-коричневий колір ( рудий), світло-жовтий колір візерунка, виконаний природним кольором глини, на червоно-коричневому, білому або зеленому фоні. Для розпису мисок застосовують оригінальну техніку — «фляндрівку» (нанесення кольорів на черепок з подальшим їх розтягуванням спеціальним дротяним гачком).

Як зробити, щоб гончарство було не збитковою справою журналістам взявся розповідати міністр культури.

– Ми хочемо, разом з депутатами, прибрати цілу низку колись набутих дозвільних історій, коли при музеях, на виставках не можна було продавати товар. Для чого ця заборона? Я зараз ініціюю скасування всіх цих заборон, для того, щоб в музеях, на виставках, відвідувачі могли придбати уподобані вироби. Звісно, не йдеться про артефакти. Це одна частина, інша – підхід до розуміння креативних ремесел, менеджменту, щоб привабити гостей, – говорить Євген Нищук.

Гітаристка Сушма Амата приїхала до столиці українського гончарства із далекого Непалу на запрошення подруги. Вона уперше в Україні, каже, найбільше вразило традиційне народне мистецтво. Звісно, пані Сушма придбала подарунків родині: вишиванки, рушники, гончарні сувеніри для прикрашання своєї домівки.

Гостей заходу розважали народні колективи із Черкащини, Сумщини, Полтавщини. Уперше на фестиваль приїхали «Черкаські цокотухи», фольклорний ансамбль. Хоча полтавського слухача виконавиці радують вже не вперше – три роки поспіль виступали на Сорочинському ярмарку.
Джерело: kolo.poltava.ua
Роздрукувати Роздрукувати            У вибране У вибране
     

     
   
Читайте також:
  • На Полтавщині знайшли унікальне скіфське золото
  • У Горішніх Плавнях археологи знайшли артефакти, що датуються 4 століттям нашої ери
  • В Опішні проведуть фест натуральної їжі
  • У Полтаві відзначили свято Івана Купала
  • Козаки відзначили річницю Полтавської битви
  • Організатори Сорочинського ярмарку розповіли, чого чекати цього року
  • На Полтавщині пройде Всеукраїнський етнфестиваль “Купальські гуляння”
  • 25 червня полтавців запрошують на обласне свято “Пісенне джерело”
  • У Лубнах уперше пройшов фестиваль “Замкова гора”
  • На Шар-горі влаштували свято козацької слави
  • Повернутися назад